Розташування санітарних приміщень на місці роботи.

Однак з’явилися сумніви чи закон дозволяє такі дії.

Виконання вищезгаданого плану може призвести до порушення норм гігієни і безпеки праці. Законодавець детально регулює питання щодо розташування такого типу приміщень. Цей аспект регулюється положенням Міністра праці і соціальної політики з дня 26.09.1997 р. Щодо загальних норм гігієни і безпеки праці. Розділ V цього положення регулює питання приміщень і санітарно-гігієнічного обладнання, детально посилаючись на додаток №3 цього положення. До санітарно-гігієнічних приміщень  відносяться: роздягальня, умивальник, душова кімната, приміщення до знезараження, їдальні за винятком столових, приміщення для відпочинку, приміщення для обігріву працівників, а також приміщення до прання, знезараження, сушки і знепилювання робочого одягу і взуття, а також засобів особистої безпеки.  Згідно з §111 роботодавець зобов’язаний забезпечити  працівників приміщеннями і санітарно-гігієнічним обладнанням, вид, кількість і розмір яких повинні бути адаптовані до кількості співробітників, використовуваних технологій, типу роботи і умов в яких ця робота буде виконуватися.  Вимоги для приміщень і гігієнічно-санітарного обладнання зазначені  в додатку №3 до положення. Додаток регулює, зокрема розташування цього типу приміщень,  зазначаючи, що вони повинні знаходитись в будівлі, в якій відбувається праця або в будівлі, яка буде сполученою з нею закритим проходом, який у випадку  переходу з обігрітих приміщень роботи повинен бути також обігрітим.

Однак розташовування громадських приміщень поза будівлею, в якій виконується робота , буде вважатися порушенням правил техніки безпеки.

При плануванні будь-яких змін в існуючій схемі приміщень варто детально проаналізувати юридичні аспекти цих змін, щоб не наразитися на адміністративні санкції з боку інспекції праці.